«Range»: заспокійлива книга про те, як бути успішним у шаленому світі.

Останні півтора року ми живемо в стресі. Одна з причин, побічна, але цілком реальна – страх раптово залишитися без роботи. Пандемія, самоізоляція і мода на «дистанційку» змушують нас думати про те, наскільки ми незамінні як фахівці, як досягати успіху в новому світі і чи ми взагалі займаємося саме тим, чим хочемо? Книга Девіда Епштейна «Range: How Generalists Triumph in a Specialized World» надає таким роздумам новий ракурс: що, якщо для того, щоб бути успішним, потрібно бути різнобічним, а в майбутнє візьмуть в першу чергу людей творчих і гнучких?

Відразу ж хочеться заперечити: Гаррі Каспаров навчався грати у шахи з п'яти років. Тайгер Вудс грав у гольф мало не з дворічного віку. Моцарт сидів за клавесином з чотирьох. Здається, для того, щоб стати генієм однієї сфери, необхідно починати якомога раніше і тренуватися якомога більше. Так це правда. Але журналіст, письменник і дослідник Девід Епштейн зауважив, що світ знає і інші приклади. Скажімо, Роджер Федерер довго не міг визначитися і постійно пробував себе в різних видах спорту, поки не зупинився нарешті на тенісі і не став першою ракеткою світу.

Успіх у деяких професійних сферах досягається за рахунок запам'ятовування і використання набору схем. Наприклад, геніальний шахіст може менше секунди дивитися на розташування фігур на полі, а потім відтворити його в точності. Але тільки в тому випадку, якщо на дошці зображений реальний етюд. Такий експеримент провели з шахісткою Сьюзен Полгар: вона відмінно впоралася з відтворенням знайомої схеми, але провалила завдання, як тільки фігури розставили в хаотичному порядку.

Досвідчені пожежники, які бачили безліч палаючих будинків, можуть за секунди оцінити ситуацію і передбачити, в яких місцях ось-ось впадуть перекриття. Але для будівель іншого типу ці ж знання не спрацюють: якщо пожежний вперше гасить палаючий хмарочос, його професійна інтуїція відмовить.

Однак в реальному світі рідко стає в нагоді таке «схематичне» мислення - ми постійно вирішуємо проблеми, з якими ще не стикалися, і не можемо застосовувати до них отриманий колись досвід (пандемія і те, як вона змінила життя, - ідеальний приклад).

Виходить, що якщо Ви не збираєтеся ставати геніальним шахістом, пожежником або скрипалем, багаторічне заглиблення в одну конкретну сферу Вам швидше нашкодить, ніж принесе користь. Коли потрібно оцінити стан клієнта, передбачити зміну курсу долара або прийняти рішення про наймання того чи іншого фахівця, стануть в нагоді навички, які не опанувати за горезвісні 10 000 годин - вміння мислити критично, застосовувати різні інструменти для різних завдань, категоризувати об'єкти і явища і знаходити між ними зв'язки і паралелі. Саме такі вміння притаманні тим, кого Епштейн називає «універсалами».

«Чим більше фокус завдання зміщується в бік глобальної стратегії, тим більше зусиль потрібно від людини».

Як же це зробити? Одна з відповідей по Епштейну - всіма силами уникати вузькості поглядів і відсталості мислення. Наприклад, пробувати нове, багато і правильно вчитися (тому, як «правильно», в книзі присвячено цілу главу) і бути готовим експериментувати і застосовувати знання з однієї галузі в інших.

Світ змінюється дуже швидко - навіть якщо біжиш щосили, як персонаж казки Льюїса Керролла, все одно не встигнеш. Хороша новина, яку несе нам Епштейн, полягає в тому, що це й не потрібно. Потрібно інше - не боятися пробувати нове, знаходити час на захоплення і вбудовувати в життя найрізноманітніші хобі. Вчіться пекти хліб і вирощувати сукуленти, плавайте брасом і намагайтесь освоїти сапборд - не для того, щоб досягти «успішного успіху» в кожному з цих занять, а щоб стати більш гнучким, сприйнятливим, навчитися мислити глобально, змішувати та застосовувати навички і знання з різних сфер.

Успіхів Вам!

Купити книгу «Range: How Generalists Triumph in a Specialized World» можна тут:

https://albion-books.com/range-how-generalists-triumph-in-a-specialized-world

*Під замовлення з Британії.