І знову про «Дюну»
03.11.2021
А чи знали ви,
що книга «Дюна» була настільки успішною, що збагатила не лише свого
творця Френка Герберта, а й усю його родину? Розповідаємо докладніше про це, а також про те,
яким чином у Герберта
з'явився такий перспективний задум.
Виявляється,
наприкінці 1950-х років, вже після публікації роману «Дракон у морі», Герберт
побував у штаті Орегон, де місцева влада намагалася зупинити рух піщаних дюн за
допомогою спеціальних рослин. Герберта так вразила ця робота, що він сів
за написання докладної статті про неї і перейнявся питаннями екології. Все це
призвело до створення циклу «Дюна».
Книга публікувалася у вигляді серії окремих розділів, які згодом були видані під однією обкладинкою. «Дюна» принесла Герберту премії «Хьюго» та «Небула» – найпрестижніші у світі наукової фантастики. Пізніше книгу визнали одним із найважливіших романів XX століття. Герберт виявив не тільки талант письменника, а й навички підприємця, перетворивши придуманий світ на гігантську медиафраншизу. Він випустив цілу серію продовжень, а після смерті автора роботу над циклом продовжив його син Браян, який разом із письменником Кевіном Андерсеном видав ще кілька романів.
«Дюна» лягла в основу декількох екранізацій – наприклад, у 1984 році по ній зняв фільм Девід Лінч. А нещодавно вийшов однойменний фільм Дені Вільнева. За «Дюною» зробили комп'ютерні та настільні ігри, а імена та назви з роману астрономи використовували, щоб назвати об'єкти на поверхні Титана, найбільшого супутника Сатурна. Більш того, без «Дюни» не було б іншої величезної франшизи, адже Джордж Лукас стверджує, що саме цей цикл надихнув його на створення «Зоряних війн».
Словом, ось якою родючою може
виявитися безплідна пустеля.