Деніел Кіз. Історія про Елджернона

Письменник Деніел Кіз відомий відразу декількома гучними книгами. Саме він написав напівдокументальну «Таємничу історію Біллі Міллігана» (до речі, хто не знав, існує продовження роману – «Війни Міллігана»). Але ще до історії про Біллі, яка підкорила весь світ, Кіз написав потужне науково-фантастичне оповідання «Квіти для Елджернона». Він отримав престижну премію «Г'юґо», а згодом перетворив оповідання на книгу «Квіти для Елджернона», яку неможливо читати з сухими очима. Отже, зараз про те, як оповідання перетворилося в повноцінний роман, і до чого це призвело.

Деніел Кіз – американський письменник, син єврейських емігрантів Вільяма Кіза та Бетті Аліцькі. Деякий час навчався в Нью-Йоркському Університеті, але у сімнадцять років уже почав працювати. Отримав ступінь з психології та досить рано, в двадцять п’ять років, почав публікувати художні оповідання. «Квіти для Елджернона» він написав у віці трохи за тридцять. В основу цієї розповіді лягли особисті переживання Кіза, а також його досвід роботи викладачем англійської в школі для дітей з особливостями розвитку, після того, як один із учнів запитав у нього, чи зможе він стати розумнішими та потрапити в звичайну школу, якщо стане старанно займатися.

«Квіти для Елджернона» – це історія про 37-річного прибиральника Чарлі, який погоджується взяти участь в експерименті з підвищення розумових здібностей. Раптово IQ Чарлі істотно зростає, він вчиться читати та писати й починає все більш складно та витончено викладати свої думки. Однак із інтелектом до нього приходять і усвідомлення всієї складності світу, печаль і непереборна туга. Елджернон – ім’я лабораторної миші, яка одна з перших взяла участь у тому ж експерименті, що і Чарлі. З’ясовується, що слідом за стрімким поліпшенням когнітивних здібностей, настільки ж стрімко йде їхній спад. Ми читаємо щоденник Чарлі, який спочатку пише все більш розумна та навіть геніальна людина, а потім думки та дописи у ньому стають все більш заплутаними та повними граматичних помилок. Прийом, обраний Кізом, простий, але неймовірно ефектний та виконаний з великою вірогідністю та точністю. Щоденники Чарлі дозволяють нам наочно спостерігати за тим, які зміни відбуваються в його мозку, співчувати йому та його переживанням.

Книга «Квіти для Елджернона» була написана Кізом вже після успіху оповідання. У ній він змінив деякі деталі (наприклад, книжному Чарлі трохи менше років і працює він у хлібопекарні). Книга також отримала велике визнання та була нагороджена премією «Г'юґо». Незважаючи на пронизливу та сумну кінцівку, Деніел Кіз немов залишає читачеві промінчик надії, адже добрий і наївний Чарлі відчуває подяку за участь в експерименті: «Я дізнався багато різних речей а раніше я ніколи навіть незнав що вони є на світі і я дякуй за те що я хоч намінутку це побачив».