Що пов’язує Айзека Азімова та тортики?

За своє життя Айзек Азімов написав близько 500 фантастичних книг, серед яких знамениті «Я, робот» і «Кінець вічності». А секрет його унікальної продуктивності ховається у вихованні... У вихованні, силі звички, режимі жайворонка та… в тортиках. Зараз Ви все зрозумієте!

У 1923 році сім’я Азімова емігрувала з новоствореного СРСР в Америку. Оселилися в Брукліні, довго балансували на межі бідності, але наполегливо працювали та врешті-решт відкрили свою кондитерську. От вона-то і стала головним вихователем майбутнього письменника. «Визначальним фактором у моєму розвитку від шести до двадцяти двох років була кондитерська крамничка батька», – так написав сам Азімов у своїх мемуарах.

Думаєте, вся справа в безлімітному доступі до солодкого? Зовсім ні.

Кондитерська – основа жорсткої внутрішньої дисципліни. Щоб зробити сімейну справу прибутковою, батько Азімова працював сім днів на тиждень, з шостої ранку до першої години ночі. Айзек теж вставав о шостій та йшов розносити пошту. Потім відправлявся до школи, а після занять знову поспішав до кондитерської допомагати батькові. А оскільки там, де солодке, все-таки більше радісного, ніж буденного, у майбутнього письменника на все життя виробилася зв’язка «робота – радість». Він називав цей стан «режим кондитерської».

«В кондитерській крамниці були свої радості – саме радості, а не щось буденно-насущне, – і ці радості так міцно асоціюються в моїй пам’яті з довгими годинами роботи, що і робота стала для мене приємним, і довгі години – звичними на все життя».

Кожен ранок свого свідомого життя Азімов прокидався о п’ятій та працював так довго, як міг. Включаючи свята, канікули та відпустки. Навіть потрапивши в лікарню, він не зміг змінити свою звичку.

«Іншими словами, я так і не покинув кондитерську крамничку. Добре вже те, що немає необхідності обслуговувати покупців, приймати гроші, видавати здачу. Зараз мені не потрібно бути ввічливим  з кожним, хто загляне в мою крамницю (а з цим у мене завжди були проблеми). Я роблю те, що мені подобається та хочеться робити, але з колишніх часів зберігся розклад – розклад, який немов би в’ївся в мене».

Ось таким чином, робота в кондитерській допомогла Айзеку Азімову стати тим, ким ми його знаємо зараз – відомим на весь світ фантастом.