Наукову фантастику прийнято ділити на «м’яку
гуманітарну» та «тверду наукову». У більш вузькому розумінні поняття наукової
фантастики, це вид літератури, що все ж таки базується на наукових припущеннях,
технологічних відкриттях і винаходах. Тобто, це та фантастика, яка не допускає
казкового, містичного чи паранормального підґрунтя та базується суто на
наукових дослідженнях. Інакше кажучи, наукова фантастика відображає вплив
науково-технічного прогресу на буденне життя звичайної людини. Найчастіше у
сюжетних лініях цього напрямку в літературі ми можемо зустріти космічні
польоти, співіснування з роботами, нові невідомі науці форми життя або ж
винаходи нових форм озброєння та інше. Тобто, тверда наукова фантастика англійською
мовою відрізняється від традиційної тим, що використовує лише не спотворені
наукові факти та закони, тоді як в інших фантастичних творах можна зустріти
доволі вільне поводження з фактами та своєрідне трактування науки.
Наукову фантастику рекомендується читати майбутнім студентам технічних коледжів
і науковцям заради ознайомлення зі специфічною лексикою такої літератури. Адже
інформацію англійською мовою набагато цікавіше сприймати через читання
науково-фантастичної книги, ніж «зубрити» технічні підручники професійного
направлення.
Не менш цікавим напрямком у науковій фантастиці є так звана «м’яка гуманітарна»
фантастика. На відміну від технологічної «твердої», в гуманітарній фантастиці
увагою користуються суспільно-наукові ідеї, екологічні проблеми та
морально-етичний розвиток суспільства, навіть якщо воно (суспільство) не
належить до представників земних рас. Зараз письменники-фантасти, особливо ті,
що пишуть англійською мовою, просто вимушені акцентувати увагу на
загальнолюдських проблемах, що мали б хвилювати будь-яку мислячу особистість,
інакше читач з інтелектом, якого цікавить наукова фантастика, просто не
зрозуміє письменника. І такий запит від суспільства приводить до появи змішаних
жанрів при написанні науково-фантастичних творів.
Письменники-фантасти змогли передбачити появу багатьох речей, які стали
реальністю – мобільні телефони, комп’ютери, лазери та генну інженерію… Наприклад, Артур Кларк спирався в своїх
книжках виключно на науковий підхід і тому описав розвиток космонавтики дуже
близько до реального. А Урсула ле Гуїн, яка найкраще ілюструє письменників
«м’якої» фантастики, у своїх творах не боялась заборонених тем, які табуювало
суспільство та наполегливо привертала увагу до гуманітарних питань у
літературі.
Таким чином, письменники-фантасти сприяють розвитку
суспільства та готують його до усвідомлення та засвоєння нової інформації. Саме
тому наукова фантастика англійською мовою якнайкраще підходить для тих, кому
цікаво, що ж там, в такому далекому і водночас такому близькому Майбутньому…